Вшанування пам’яті Тараса Шевченка

     У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко. Він виступив як поет-новатор, приніс із собою в українську літературу «слово нове», новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності. Справедливо Великого Кобзаря – народного мислителя та творця, вважають народним пророком. Не одне покоління українців формувало свій світогляд на його творах.

     З нагоди 197-ї річниці від дня народження славетного українського письменника, в селищі Перегінськ відбуваються заходи по вшануванню пам’яті Тараса Шевченка.

     Бібліотекарі підготували виставку-вернісаж «Віч-на-віч із Шевченком художником». На виставці представлені книги, журнали, альбоми, присвячені життю та творчій діяльності поета, художника.  

     10 березня, біля пам’ятника Т. Г. Шевченку  відбулась громадська  панахида  пам’яті Тараса Шевченка та вечір-реквієм «… І мене в сім’ї єдиній, в сім’ї вольній, новій», на якому зібралася майже вся громада селища. Вчитель української мови та літератури Вірста Н. Т. сказала , що славетний Кобзар хотів бачити Україну вільною і незалежною, хотів справедливості, добробуту для нащадків, прагнув, щоб Україна була рівною серед інших держав світу. Саме заради цього сьогодні потрібно жити кожному небайдужому українцю. А користувачка бібліотеки Ількович Оксана декламувала вірш Олеся О. «На роковини Шевченка».

     Хор Народного Дому виконав пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» та незабутній «Заповіт».

 

 

День народження Лесі Українки

     Світ не знав такої поетеси. Безсмертна іскра Прометея запала глибоко в її серце і загорілася ясним вогнем. В промінні цього вогню світ пізнав творіння української поетеси, пройняті філософськими роздумами про людину очікуваного майбуття, сповненні незборимої сили заперечення зла і ствердження добра. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй – Леся Українка. З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. Майже ніколи – веселий, частіше – в задумі чи смутку.

    Відзначаючи 140-й рік народження поетеси, Перегінська міська бібліотека провела годину поезії «Ні, я жива, я буду вічно житии!», була влаштована викладка «Правдива іскра Прометея», біля якої бібліотекар абонементу Мельник Лідія постійно проводила бесіди-роздуми про життєвий шлях поетеси, в Перегінській дитячій бібліотеці проведено дитячий ранок «Безсмертна Леся Українка булла і є повік жива».

     А як заключенням по вшануванню пам’яті геніальної поетеси в Перегінській ЗОШ №2 було проведено театралізоване свято «Моя муза, і горда, й смутна…», на якому учні 10-Б класу, висвітлюючи життєвий і творчий шлях поетеси, інсценізували уривки з творів Лесі Українки «Бояриня», «Лісова пісня», «Камінний господар» та ін.

     Леся Українка – одна з найясніших зірок на небокрузі вічності. ЇЇ ім’я заслужено стоїть в одному ряду з такими постатями української нації, як Богдан Хмельницький та  Іван Мазепа, Тарас Шевченко та Іван Франко, Михайло Грушевський… Життя і творчість поетеси – то щоденна боротьба. Але своїм словом вона  вигартувала українців. Україна нині не має поета, що міг силою і різносторонністю свого таланту зрівнятися з Лесею Українкою.