«Чорнобиль — біль сердець наших»

Чорних дат у людства є немало.
Кожна з них – це міна під прогрес.
Найстрашніше, що усіх спіткало, –
Вибух на Чорнобильській АЕС.
26 квітня… В ніч забуття
Йде страшне створіння – атомне дитя.
Суть його безкровна, і зіниць нема,
І уста безкровні, і душа німа.

 

    

    Година пам’яті під такою назвою, проведена працівниками Перегінських бібліотек та Народного Дому  з учнями  ЗОШ  І-ІІ ст. №1 була присвячена відзначенню 25-ї річниці однієї з найтрагічніших дат в історії нашої держави – 26 квітня 1986 року! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

 

Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде. …
Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає.

     В історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.

    Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дано назву – два кольори часу, і тому недаремно пісня «Два кольори»  стала символом червоного і чорного кольорів у долі України та її народу

     Завідуюча бібліотекою Василів Г. Я. організувала тематичну викладку «Чорнобиль – наш біль і скорбота»  та провела бесіду по представлених матері

     Пам’ять… Пам’ять… Це єдине, що ми можемо віддати героям, які за покликом рідної землі вступили у пала­ючий реактор на захист рідного народу. Ці люди, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народові України. Вічна слава героям! Вічна слава!!!

«Щастя — найкраща цінність на землі»

     «Щастя  — найкраща цінність на землі» — під такою назвою під час проведення дня професійного спілкування в районній бібліотеці працівниками Перегінської міської бібліотеки було проведено екскурс по книзі американського письменника і філософа Л. Рона Хаббарда «Шлях до щастя: путівник до кращого життя, оснований на здоровому глузді».І дійсно, як пояснити , що таке щастя? Відповідь на  це запитання  можна знайти, вивчивши витяги з цієї книги. 

     Заняття гідною діяльністю приносить щастя… Іноді почуваєшся як сухий лист, гонимий вітром запиленою вулицею, як піщинка на березі океану.Але ніхто не говорив, що в житті панує спокій і порядок, такого не буває. Людина не сухий листок і не піщинка, вона сама малює карту свого шляху і йде по ньому. Дехто може подумати, що вже пізно почати щось, що їхній шлях заплутаний і немає можливості стати на іншу дорогу. Це не так. У будь-який момент можна накреслити собі новий маршрут. І намагатися йти по ньому.У світі немає людини, яка не могла б почати все заново.

   Вивчивши витяги з праці Хаббарда можна дізнатись, як визначити , яка людина бажає вам зла, а хто гідний стати вашим другом. Можна дізнатись, чому у деяких людей нічого не складається в житті і як можна допомогти їм знову почати процвітати. Ці та багато інших  даних можуть змінити життя людини на краще, вивчивши  і впровадивши їх у житття.

    Працівники бібліотеки  порівнювали філософські вчення  американського письменника про шлях до щастя із уподібненими  працями українських авторів, а саме книга Геника С. «Людини. Сім`я.Україна», книги Ватаманюк Калини та книга Андрія Ворона «Многії літа. Благії літа».