«Вічна пам»ять замореним голодом»

        Злети у думці над Україною і зримо побачиш, жахаючись, що вона, як ніяка інша земля, густо вкрита могилами.Великим і малими, відомими і забутими.На багатих чорноземах України вмирали. Вмирали у полі, дорозі, під тином. Вмирали поодинокі та сім`ями. Пішла з життя надія нації,її майбутнє.Пішли з життя діти. Голод забирав і страрих, і малих. Та про голод заборонено було говорити. І народ мовчав. Мовчав довго…

 

     І от вже останніми роками в останню суботу листопада на Україні вшановують пам`ять про загиблих в часи голодомору. Не залишилися байдужими до цьогоі перегінчани. Як і кожного року о 16 годині засвітилися свічки пам`яті в будинках та на площі в центрі селища, а працівниками закладів культури проведено годину пам`яті «Вічна пам`ять змореним голодом». Під звуки «Реквієму» Моцарта ведучі Світлана Дутка та Ольга Нечай із запаленими свічками в руках пройшлися скорботними сторінками нашої України.

     Також бібліотекарем Абрам Любою були зачитані спогади наших односельців, очевидців цього страшного лиха Депутат Ірини та вже померлих Костур Галини і Мельниковець Олександри. Ці спогади вміщені в книзі «Моєї пам»яті печаль», яка вийшла у видавництві «Нова Зоря» до 75-х роковин Голодомору в Україні.

   Протягом підготовчого періоду в бібліотеці діяла викладка літератури «Чорна сповідь моєї Вітчизни».