Різдв»яно-новорічні передзвони

            Свято Христового Різдва належить до найбільших християнських свят, які Церква відзначає особливо урочисто. Кульмінацією святкового приготування є надвечір’я Різдва – день чування, молитви й посту. Святвечір має не тільки глибокі змістом церковні відправи, але передусім він багатий у нашому народі на cповнені символіки обряди і звичаї

          Різдво Христове — це Величне радісне свято, яке є початком й основою для інших святкувань. Саме в цей час духовна радість обіймає кожного, прославляючи народження Христа.
Сьогодні Різдво Христове святкує увесь світ. У кожній країні існують свої унікальні традиції святкування.В Україні свято Народження Ісуса Христа поєднало в собі вірування наших предків, які з покоління в покоління передаються нащадкам. До різдвяних святкувань належить: Святвечір, Різдво Христове, Свято св. Василія Великого, Водохреща та ін.

   Дізнатися більше про традиції святкування зимових різдвяних свят в Україні та на Бойківщині . про Різдво Христове, народні звичаї, пов»язані із його святкуванням,користувачам Перегінської міської бібліотеки допоможе виставка-порада  «Різдвяно-новорічні передзвони», а розділ «Різдвяна кухня» де представлені книги, журнали – ознайомить читачів із  традиціями різдвяного столу,стародавніми та сучасними рецептами  приготування різдвяних страв.

      Щиро вітаємо всіх користувачів бібліотеки з Новим Роком та Різдвом христовим. Бажаємо щоб Різдвяна зоря запалила у Ваших серцях вогонь віри та любові, надії та оптимізму, наснаги та невичерпної енергії !

 

Живописець із Перегінська

     Сонячний промінь виглянув з-за ультрамаринової синяви передгрозової хмари і щедрістю літнього тепла розливається ґаздівськими городами й широким полем, переліском, що темніє на обрії. Цю небесну гру кольорової неповторності старанно вимішує з фарб на палітрі захоплений художник і миттєво творить на полотні. Витираючи спітніле чоло, митець поквапливо переносить небесну гармонію на етюд, звіряє світлотіні, жирним мазком підсилює полиск освітленої хмарки —  і живописною площиною розлилося сонце.

     Відчувати і передавати так тонко нюанси природної гармонії і контрастної емоційності – дар Божий. І таким даром обдарував Бог  Богдана Шляхтича.

     Народився Богдан Афанасійович 8 січня 1938 року в Перегінському  Рожнятівського району. В 1961 році закінчив історико-філологічний факультет Івано-Франківського педінституту. Після служби в армії працював учителем історії і образотворчого мистецтва в с. Надіїв Долинського району. Тут одружився. Від 1969 року до виходу на пенсію  вчителював у Калуші, де проживає і тепер, не пориваючи зв’язків із селом.

     Працюючи у школі, Богдан Афанасійович мимоволі запалював у дитячих душах іскорки любові до  прекрасного, до світла, до життя. Бо його душа завжди була переповнена цією любов»ю —  і саме в живопис вкладав найбільше своєї душі. Особливо приваблюють художника вечорові мотиви, зачаровують своєю таємничістю місячні ночі, бентежить душу своєю прощальною красою осінь .

      З роками  творчої праці Богдан Шляхтич сформував свій неповторний почерк творчості як в олійному живописі, так і в тремтливій акварелі. Головне в кожному його творі – передача настроєвого, психологічного відчуття мотиву чи сюжету. Тому кожну з картин Богдана Афанасійовича можна розглядати годинами, милуватись його  живописними знахідками, міцно побудованими композиціями.

     Богдан Шляхтич почав виставляти свої творчі роботи від 1970 року. Мав три персональні виставки. Крім персональних, брав участь у колективних виставках . Він  був учасником Всеукраїнської художньої виставки «Мальовнича Україна». Твори автора милують око й у приватних збірках як вітчизняних шанувальників прекрасного, так і за кордоном.

     Нещодавно у видавництві «Лілея-НВ», що в Івано-Франківську вийшов з друку фотоальбом картин Богдана Шляхтича під назвою «Живопис», куди    ввійшло 37 його робіт.

       Декілька примірників цієї книжки автор подарував Перегінській міській бібліотеці, за що працівники  дуже вдячні і бажають  землякові творчого натхнення та здоров’я на довгі роки, а вони в свою чергу зроблять все, щоб про цю книгу, і про творчу спадщину автора дізнались всі перегінчани та жителі району, адже з Богданом Шляхтичем  вже знайомі користувачі бібліотеки, як з упорядником і художнім оформлювачем книги поезій нашого ще одного земляка Йосипа Івановича Кузя «Нескорена пісня», презентація якої пройшла під огідою Богдана Афанасійовича.

Читаємо Шевченка

     Багатостраждальна моя Україно… Мученицька доля випала тобі упродовж багатьох століть. Палили тебе, топтали вороги-чужинці. Боліло твоє знеможене тіло, а ще більше боліла душа від того, що серед твоїх кривдників були і твої власні діти, яких ти виносила в своєму лоні, вигодувала, підняла на ноги, а вони зневажали тебе, відмовились, відцурались твоєї мови, відцурались свого роду.
     І все ж, попри всі негаразди була ти і щасливою. Щаслива ти, моя Україно, що над усе в житті твої діти любили тебе, свою неньку, «свою Україну убогу», і за твої болі, за твої страждання йшли на Голгофу, карались, мучились, але не каялись. Пишайся ж, матусю, такими дітьми. До них належав і твій син Тарас. Важке життя судилося йому. Народжений матір’ю-кріпачкою, він прожив таке мученицьке життя, що його вистачило б на десятьох.     

     Поет прекрасно знав історію України, знав причини занепаду рідного народу, знав його ворогів. Тому він так пристрасно заповідав усім, хто народився на цій землі: «Свою Україну любіть…»
     Моральний обов’язок людини перед своїм народом Т. Шевченко вбачав у викритті кріпосництва і лібералізму, які заважали Україні підвестися з колін, посісти гідне місце серед незалежних держав. Боротьба Шевченка тому й тривала так довго, тому й була такою гострою, що це боротьба за душу українського народу. Відкрите серце народного співця щедро ввібрало в себе могутній волелюбний дух українського народу. В його поезії клекоче ціле море горя народного, в ній — невільницький поклик до помсти і порив до свободи, прагнення бачити свою землю вільною.

     Україна сьогодні готується до відзначення 200-річчя від дня народження геніального людини – поета  і художника Тараса Григоровича Шевченка. Цій даті в  Перегінських бібліотеках приурочуються різноманітні заходи. Так нещодавно пройшли літературні читання його  творів на тему: «Україна у творах Шевченка»


      Україна сьогодні — вільна, незалежна держава! І слова Україна і Шевченко стали для нас тотожними поняттями.