Молодь читає Тараса Шевченка

               Він був сином мужика і став володарем в царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури… Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу… Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.“.

Іван Франко

 

       Перегінська міська  бібліотека долучилася до акції безперервного читання творів Великого Кобзаря з метою вшанування пам’яті геніального українця із засвідченням особливо актуального звучання його поезій в сучасній Україні, провівши з молоддю двохгодинний поетичний марафон «Читаємо Тараса Шевченка разом». Цей захід проводився в рамках святкування року Тараса Шевченка в Україні. 

     Шевченка читали разом… Акція проходила на подвір’ї будинку культури, в приміщенні бібліотеки та Народного Дому. Тримаючи в руках «Кобзарі», молодь декламувала найулюбленіші твори «Садок вишневий коло хати», «Сон», «Минають дні, минають ночі», «Думка», «Кавказ», , «І мертвим, і живим, і ненародженим».  

    

                       

 

 

                          

           Поезія Шевченка лунала гучно і сильно! Пройшло 200 років з Дня народження поета, 153 – з дня смерті, а, читаючи вірші, здається, що Тарас Шевченко – наш сучасник!
        У його віршах багато мудрості, історії, патріотизму, гордості, гідності! Читаймо Шевченкові твори не для уроку, оцінки, не для літературного вечора, урочистого свята, а щоб навчитися чогось для себе!

 

Відзначення 200-річчя Тараса Григоровича Шевченка

   З нагоди святкування 200-ї річниці від дня народження безсмертного генія та пророка українського народу Тараса Григоровича Шевченка в смт. Перегінське  відбулися урочисті заходи, присвячені  пам’яті Великого Кобзаря.В центрі селища ,біля його пам’ятника зібрались сотні перегінчан, щоб віддати шану великому генію українського народу. Покладанням квітів до пам’ятника розпочалися урочистості.

                
  Серед присутніх були священнослужителі трьох церков. Вони відслужили панахиду за Тарасом Шевченком. Прихожани молились  за упокій душі українського пророка та згадували про бійців Небесної сотні, які віддали свої життя за краще майбутнє українців.

             
      Декан о. Роман у своєму виступі відмітив, що в історичному розвитку України Шевченко — явище незвичайне як своєю обдарованістю, так і місцем у літературі, мистецтві, культурі. У духовній історії України Шевченко посів і досі беззастережно посідає виняткове місце. Значення його творчої спадщини для української культури важко переоцінити. Його «Кобзар» започаткував новий етап у розвитку української літератури і мови, а його живописна і граверська творчість стала визначним явищем не тільки українського, а й світового мистецтва.
   О. Михайло говорив про  Шевченків «Кобзар»… Це Біблія українського народу, якій судилося бути безсмертною, бо сам народ визнав її своєю книгою. Народ, який має такого поета, як Шевченко, і таку вічну книгу, як ,,Кобзар“, – безсмертний. У творах поета переплелися долі кріпачок з долею неньки – України, боротьба гайдамаків та козаків із боротьбою народу за щастя і волю. Духовну велич і красу підніс на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. У багатьох оселях наших земляків сьогодні побачиш портрет Шевченка, заквітчаний вишитим рушником. А на столі, поряд із хлібом, лежить книга його поезії – ,,Кобзар” . Відмітив також  книжкову викладку  із зібранням творів Тараса Шевченка, а також  виставлені «Кобзарі» різних видів видання, яку біля пам’ятника  організували працівники бібліотеки.
  У своєму виступі селищний голова Ірина Люклян сказала,що свято, до якого старанно готувалася вся Україна, потьмарене загибеллю патріотів та напруженою ситуацією в Криму. Але мабуть не знайдеться в Україні нікого, щоб в цей день не згадали нашого великого генія.   Вона цитувала Шевченка і наголошувала на актуальності його слів в теперішній час.  Також Ірина Богданівна в своєму виступі пригадала історію спорудження та встановлення в селищі пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку, який є одним із найстаріших пам’ятників великому Пророку в нашому районі, адже  його було відкрито до 150-річчя від дня народження Шевченка весною 1964 року (автори А. Мацієвський, А. Лєндел), історія будівництва якого сягає часів першої світової війни. 
              

   Велику шану поетові склали у  співаній поезії Шевченка учасники фольклорного-етнографічного ансамблю «Маленькі бойки»  під керівництвом Наталії Шпак. 
   На завершення Народний хоровий колектив «Бойківщина» під керівництвом о. Богдана Русинкевича виконали знамениті твори «Реве та стогне Дніпр широкий» та «Заповіт».

                 
  Справедливо Великого Кобзаря — народного мислителя та творця, вважають народним пророком. Безсмертна могутня сила його таланту, проникливість і глибина його думки, мужність і ніжність його лірики, гострота і пристрастність його слова, мужність і пісенність його віршів, самовіддана любов його до своєї Батьківщини, до свого народу.Пам’ять про нього живе і буде жити вічно в серцях українського народу.