Нехай живе наймення Матері святе

Матері Божій,

Матері земній, матері Україні

Присвячується…

     Цієї травневої неділі, коли дерева покрились білопінним цвітом, коли вітер легкокрил несе землі пробудження, коли земля купається у зеленому морі барв,багатолюдно зібралися в народному домі перегінчани , щоб поговорити про найдорожчу, найближчу людину, про людину, перед якою ми завжди в несплаченому боргу. І цю людину називають прекрасним гордим ім’ям — Мати.

«Мати. Мама. Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово.Воно про найближчу, найдобрішу, найкрасивішу і наймилішу людину у світі. Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материнська ласка гріє нас все життя аж до старості. Її створив Бог на цій грішній землі для краси і щастя, щоб вона дарувала життя і була продовжувачем роду людського. Дорогі милі, змучені жінки ! Відновимо Свято матері. Самі для себе. Для наших родин. Подумаймо, може й ми винні, що опинились у такій безвиході? Схиляємо низенько свої голови і висловлюємо щире синівське „Спаси Вас Бог” перед образом Вашим, біловолосі наші бабусі і матері, перед терпінням і печаллю за синами і чоловіками, братами і сестрами… То дай Вам, Боже, діждатись ще тієї пори, коли чисте синє небо зігріє Ваші страждальні душі і теплом своїм зменшить болі Ваших сердець, а перед Вашим поглядом зацвітуть сади, заколосяться ниви добірним зерном і в чистому мирному небі розіллється нескінченне соло неперевершеного степового співця – жайворонка. Хай наші друзі і – лелеки дарують Вам правнучат, онучат, і діточок – оцих домашніх соловейків, щоб своїм безгрішним і чистим щебетом звеселяли Ваші змордовані душі та множили надію на краще завтра нашої долі; помагай Вам, Боже, поставити їх твердо на ноги і засіяти їхні душі зерном Правди і Науки. Нехай весняне свято розморозить нас, об’єднає і згуртує! Щастя, здоров’я всім Вам дорогі Матері» — такими словами звернулась до присутні ведуча свята Світлана Дутка.

     Свято розпочала піснею «Аве Марія» викладач Перегінської ДМШ Христина Глушко.

 

     Святковий настрій створювали присутнім  інструментальний ансамбль викладачів ДМШ, керівник Мирослав Романишин, солісти оркестру Наталія Люклян, Христина Глушко та Ірина Томків,

                       

аматорський народний чоловічий гурт «Братове»  та зразковий дитячий фольклорно-етнографічний ансамбль «Маленькі бойки».

                        

   Привітала своїми задушевними  віршами всіх мам Перегінська поетеса Наталія Данилюк.

    На закінчення  святкового дійства  народний хор виконав «Боже,  великий, єдиний», а отці Василь Бойчук та Богдан Русинкевич ще раз привітали  всіх гостей свята та побажали Божого благословення, міцного здоров»я, теплоти, радості, добра і достатку на «Многая літ», (у виконанні народного хору).

 

Ми українці, ми європейці

     Впродовж січня-травня 2014 року центр європейської інформації, який функціонує на базі Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка проводив дистанційний конкурс літературної творчості «Ми українці, ми європейці», приурочений святкуванню Днів Європи в Україні.

     Головна мета конкурсу: популяризація європейських цінностей в українському суспільстві засобами літератури, надання можливостей громадянам України реалізувати власні літературні здібності, підтримка літературної творчості громадян як важливого елементу європейської культури та дієвого засобу підвищення інтелектуального потенціалу суспільства.

               

     У конкурсі взяла участь користувачка Перегінської міської бібліотеки, поетеса, вчитель за фахом Данилюк Наталія,представивши свої вірші

 «Народе мій, воскреслий у віках…»

 

Народе мій, воскреслий у віках,

Тобі між націй європейських бути,

Бо ненаситне зло спіткає крах

 І крик його залишиться невчутим…

 

І лють його нещадно спопелить,

І вичахнуть ліси,  немов пустелі.

А над тобою лагідна блакить

Розмиє веселкові акварелі!

 

Після грози розбурхана весна

Сади замаїть пишно, як на свята,

Задріботить у полі борона,

Зодягнеться у цвіт вишневий хата.

 

А рідна мова стане на крило,

Мов журавля, злетівши понад хмари!

Заб’є ключем засохле джерело,

Пощезнуть воєн давнішні примари…

 

І ти кущем добірним зацвітеш

Між європейців, мудрий мій народе!

Господь поставить Слово пресвяте

На варті миру, правди і свободи.

 

«Нація»

Я- народ, що освячений тризубом,

Молитвами, вогнем  і мечем!

Це мені зроду-віку написано

Бути воїном і сіячем.

Це в мені під багряними стягами

Розпинали церкви і хрести,

Катували, морили ГУЛагами

Очманілі від люті кати.

Це мене шматувала навалами

Степова знавісніла орда

І впивалась отруйними жалами

Геноциду нещасна біда.

І стріляли у мене, і вішали

Самозвані чужинські царі,

Та дарма, бо  встократ сміливішими

Повставали мої бунтарі.

Це ж мені зроду-віку написано

Хліб ростити на рідних полях,

 Під огненним плекаючи тризубом

Жовто-синій окрилений стяг!

Це мого суголосся пульсація

Виростає в єдиний потік…

Я – сіяч,

Я – поборник,

Я – нація,

Так було і так буде повік!

      Журі, яке очолював голова обласної організації Національної спілки письменників України, літературний критик Євген Баран визнало поезії Наталі Данилюк , за які вона отримала ІІ місце.

      На конкурс також представлено було прозовий твір Руслани Кузь, учениці 9-го класу Перегінської ЗОШ №1 –«…Лист…на чужину…за океан»

Образ Матері в українській літературі

         Мама… Найтепліше, найсвятіше слово для кожної людини. Мама — це символ любові і ласки, ніжності і найвірнішого кохання.
І тому не дивно, що найтепліші, найщиріші слова присвячують письменники і поети матерям. І образу матері як вічному уособленню безкорисливої любові і відданості.

Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мама,
Твою ласку я чую, рідненька, —

чуєш пісню на слова Миколи Сингаївського, і серце наповнюється приємним щемом. Це  найулюбленіша пісня про матір.
    На плечі матері лягає важкий тягар відповідальності за своїх дітей, за те, щоб вони виросли справжніми людьми.
      Одною з наскрізних тем в творчості А.Малишка тема матері. Образ рідної неньки зливається в поезії Андрія Самійловича з іншим найдорожчим образом — образом України .Та з—поміж скарбів виділяється «Пісня про рушник», сповнена чаруючої ніжності й простоти, задушевності й безмежної любові. Вона невелика за розміром. І слів про матір, сказано, власне, небагато. Але образ її зігрітий синівським почуттям, яскравий і живий.

         А як не згадати великого Тараса Шевченка! Жінка, жіноча доля займали в його творчості одне з провідних місць. І слова, винесені в назву твору, говорять про безмежне трепетне почуття до Матері, що дає життя, матері, що є символом добра на землі,
    Багато поезій присвятив матері і Борис Олійник. Яскраво і високохудожньо розкрита тема любові до матері, непоправного болю утрати, вірності її світлій пам’яті у вірші «Мамо, вечір догоря.,.».

      А .В.Симоненко поєднав два вічні символи любові — Вітчизну і Матір у вірші «Лебеді материнства»:

Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати,
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

       На абонементі Перегінської міської бібліотеки функціонує виставка «Образ Матері в українській літературі». Всі бажаючі мають можливість ще раз ознайомитись із творчістю поетів та письменників України, які у своїй творчості цій темі  приділили велику увагу.

 На виставці  представлені твори краєзнавчих поетів Г. Пухти,  Л. Михайліва та нашої односельчанки Наталі Данилюк.

 

             У великому і неоплатному боргу ми всі перед своїми матерями, низько схиляємо коліна перед мужністю, безкінечною добротою і ніжністю.