«Чорнобиль немає минулого часу…»

 25 квітня В Перегінській міській бібліотеці  з учнівською молоддю було проведено  огляд-реквієм «Чорнобиль не має минулого часу: відтворення драматичних подій на чорнобильській землі у художніх творах».

               
  26 квітня 1986 року почався відлік Чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої більше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління.
  Провівши огляд-реквієм, працівники бібліотеки відзначили, що минуть роки й десятиліття, а трагічний день Чорнобильської катастрофи  все одно хвилюватиме людей: і тих, кого він зачепив своїм крилом і тих, хто народився далеко покривдженої землі  і одночасно розкрили тему чорнобильської катастрофи у творах художньої літератури.
  Першою спробою реального відтворення драматичних подій на чорнобильській землі стала документальна повість Ю.Щербака «Чорнобиль». Згодом вийшов друком роман В.Яворівського «Марія з полином  у кінці століття». З’являлися числення публіцистичні та поетичні твори: дзвони Чорнобиля не замовкають, трагедія не віддаляється , вона щодень стукає у двері – вибухом захворювань, спустошеними землями, непогамованим людським нещастям.

  Віктору Кібенку
Миколі Вашуку
Миколі Титеренку
Володимиру Тищурі
Володимиру Правику
 (Мов козацького реєстру,
Чине правда.?)…
І всі шестеро – пожежники,
Тільки сьомий,
Володимир Шевченко, —
Кінорежисер…
Де ви тепер,
Матерів своїх діти,
Коливаєте сон?
Такою присвятою відкриває Борис Олійник свою поему «Сім».

  Поетична збірка Івана Драча «Храм Сонця»  вмістила два твори, схожі за тональністю: поему «Чорнобильська мадонна» та переклад із старовірменської мови частини «Скорботних пісень» Г. Нареканці. Поема про Чорнобиль – це теж скорботна пісня трагедії, що випала на долю української жінки.
  Оповідання Катерини Мотрич «Політ журавлів над нетолочиними травами», відкривається болісною присвятою – «І мертвим , і живим, і ненародженим жителям чорнобильського Полісся». З трепетом на душі слухали присутні уривки із оповідання Катерини Мотрич  та Галини Ковтун «Я писатиму тобі щодня».

                 
  Ці та багато інших творів української літратури висвітлюють тему Чорнобильської катастрофи. Проходять роки після аварії на Чорнобильській АЕС. Минув двадцять дев’ятий. А біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов’язаних скорботним часом.  Та поки що не заживає чорнобильська рана. І не відшукати нам слова – художнього і публіцистичного, що вгамує її біль

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*