«Чудеса комп»ютерної техніки»

 

     Сучасне життя неможливо уявити без комп’ютера.  На виробництві, у навчанні ми звертаємось по допомогу до електронної техніки. Персональні  комп’ютери  стали звичними домашніми апаратами, як, скажімо,телефон чи телевізор. Це записник і  довідник, бухгалтер і перекладач, домашній учитель і екскурсовод, кінотеатр та засіб зв’язку. Комп’ютер допоможе нам купити квиток на поїзд чи літак, замовити телефонну розмову, надрукувати текст тощо.

     За допомогою Міжнародної інформаційної мережі  Internet  можна надіслати електронного листа своїм рідним чи друзям в іншу країну. Для цього лише потрібно мати або домашній комп’ютер , або зайти до однієї із  найближчих  сучасних   бібліотек, які за сприяння міжнародної програми «Бібліоміст» забезпечені комп’ютерним обладнанням. Про це йшла мова в Перегінській міській бібліотеці під час проведення пізнавальної години «Чудеса комп’ютерної техніки», яку з учнями 10 класу провела зав. бібліотекою Василів Г.Я.

     Також присутні дізналися, яку саме допомогу одержали користувачі бібліотеки, скориставшись послугами  комп’ютерів цієїбібліотеки. Було запропоновано, для бажаючих більше дізнатися та навчитися комп’ютерної грамотності, приходити на тренінгові заняття, які проводяться бібліотекарями-консультантами Василів Г.Я. та Абрам Л.Б.

     Для молоді проведено огляд книг, які надійшли до бібліотеки як подарунок від ДП «Саміт-книга».Ці книги дуже цінні і допоможуть всім, хто бажає добре вивчити та впровадити в практику роботу на комп’ютерах.

День Перемоги

     Кожен рік віддаляє нас від тієї незабутньої і великої переможної весни 1945 року. Не одне покоління виросло і змужніло за післявоєнні роки. Битва з фашизмом – далека історія для більшості сучасників. Та живою і невмирущою є пам’ять про тих, хто ціною власного життя відстояв мир, свободу і незалежність Батьківщини, врятував світ від фашистської навали. Святий обов’язок – донести до нащадків історичну правду про війну та її героїв, їх подвиги, радощі перемог та біль втрати бойових друзів, зробити все для того, щоби ніколи не перервався зв’язок поколінь.
     До відзначення цієї дати Перегінська міська бібліотека оформила викладку «Немеркнуче світло великого подвигу»  , присвячену  Дню Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. Книги допоможуть більше дізнатися про боротьбу нашого народу проти фашизму та вшанувати пам’ять наших дідів та прадідів.
       З метою популяризації літератури про Велику Вітчизняну війну біля виставки пройшла хвилина спомин «Вічно в пам»яті народній»

«Поріс чорнобилем Чорнобиль, бідою нашою порісс»

Чорнобильський дзвін.

Печаль і журба,

За тими б’є він,

Кого вже нема…

      Проходять роки після аварії па ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов»язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться  в нашій пам»яті. Ще довго відчуватимемо на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими , кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм  здоров»ям, життям.

     26 квітня  Перегінською міською бібліотекою із старшокласниками школи   було проведено годину скорботи «Поріс чорнобилем Чорнобиль, бідою нашою поріс», приурочену річниці Чорнобильської аварії. У ці дні ми привертаємо увагу як української, так і  світової громадськості до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати  дії радіації, — наших співвітчизників  і жителів інших держав. Серед них ті, хто захистив світ від страшної біди ціною свого здоров»я, а інколи й життя. Ми схиляємо перед ними голови.

     Хвилиною мовчання вшанували присутні тих, хто відійшов у вічність, а запалена свіча нагадувала всім про подвиг ліквідаторів аварії.

   Працівники бібліотеки зачитували вірші , присвячені цій темі.

     В бібліотеці діяла викладка-застереження  «Знак біди: слідами Чорнобильської трагедії», з матеріалами якої знайомилися присутні.

«Жінка. Весна. Поезія»

     Ви відчуваєте?. Весна… Весна в природі і душі. Ми занурюємося в свіжий подих весни, що навіює нам мрії про пахощі рідних лісів, трав, квітів. Прийшла весна і подарувала нам сонце, квіти, натхнення і почуття безмежності щастя.  

     З ледь відчутним весняним подихом приходить до нас чудове жіноче свято – 8 Березня. Цей день несе у світ ніжність і красу. Адже усе найдорожче, що є у нашому житті, – щастя, радість, надія, кохання – пов’язане з жінкою.

     Жінка, її велич і красу, її ніжну вдачу оспівував не один поет. І  це висвітлили працівники Перегінської міської бібліотеки під час проведення години поезії «Жінка. Весна. Поезія», яку вони провели з жінками, членами клубу «Добрий господар». Бібліотекарі Мельник Л., Абрам Л., Бурмас І. читали вірші Лесі Українки, І. Франка, В. Сосюри, М. Рильського, Ліни Костенко та Марії  Матіос. Всім до душі припала легенда «…І створив Бог жінку», яку розповіла завідуюча бібліотекою Василів Г.Я., вона ж поздоровила присутніх, а в їх особах всіх користувачок бібліотеки  із святом Весни та побажала здоров’я, щастя, душевного комфорту, родинного добробуту та земних гараздів.

«Вічна пам»ять замореним голодом»

        Злети у думці над Україною і зримо побачиш, жахаючись, що вона, як ніяка інша земля, густо вкрита могилами.Великим і малими, відомими і забутими.На багатих чорноземах України вмирали. Вмирали у полі, дорозі, під тином. Вмирали поодинокі та сім`ями. Пішла з життя надія нації,її майбутнє.Пішли з життя діти. Голод забирав і страрих, і малих. Та про голод заборонено було говорити. І народ мовчав. Мовчав довго…

 

     І от вже останніми роками в останню суботу листопада на Україні вшановують пам`ять про загиблих в часи голодомору. Не залишилися байдужими до цьогоі перегінчани. Як і кожного року о 16 годині засвітилися свічки пам`яті в будинках та на площі в центрі селища, а працівниками закладів культури проведено годину пам`яті «Вічна пам`ять змореним голодом». Під звуки «Реквієму» Моцарта ведучі Світлана Дутка та Ольга Нечай із запаленими свічками в руках пройшлися скорботними сторінками нашої України.

     Також бібліотекарем Абрам Любою були зачитані спогади наших односельців, очевидців цього страшного лиха Депутат Ірини та вже померлих Костур Галини і Мельниковець Олександри. Ці спогади вміщені в книзі «Моєї пам»яті печаль», яка вийшла у видавництві «Нова Зоря» до 75-х роковин Голодомору в Україні.

   Протягом підготовчого періоду в бібліотеці діяла викладка літератури «Чорна сповідь моєї Вітчизни».

 

«ЗУНР:крізь призму часу»

    Історія української національної державності багата на славні державотворчі традиції: від Київської Русі та Галицько-Волинського князівства через Українську козацьку республіку до  державності новітньої доби -Української Народної Республіки, а відтак -сучасної суверенної України.

     У цьому історичному ряду почесне місце належить Західно-Українській Народній Республіці.З нагоди 93 річниці створення ЗУНР в Галичині Перегінська міська бібліотека влаштувала тематичну викладку книг «ЗУНР;крізь призму часу» ,на якій представлені матеріали з історії ЗУНР, які розкривають основні аспекти минулого ,  історичні передумови виникнення Західно-Української Народної Республіки, її становлення, події, що відбувалися на її території.

     Також під такою ж назвою з учнями школи проведено годину історичної пам»яті.

«Вертайтеся додому журавлі»

     7 вересня в селі Небилів відбувалися заходи з нагоди 120-річчя трудової еміграції наших співвітчиників до Канади.Пам»ять про перших українських емігрантів приїхали вшанувати представники канадської делегації, яка останніми днями перебуває на Прикарпатті, також голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк та його заступники, районна влада, депутати обласної та районної влад, керівники різних організацій та установ, жителі Небилова та їх сусіди. На святі ще раз ведуча   нагадала, як 7 вересня 1891 року уродженці села Небилів Іван Пилипів та Василь Ілиняк першими з українців на пароплаві «Орегон» поклали початок масової еміграції і ступили на канадську землю. Привітали гостей Небилова «Маленькі бойки»,а у виконанні  народний хору Перегінського НД прозвучала пісня «Журавлі летять». 

     В  Перегінській міській бібліотеці протягом року діяла тематична викладка «Ковток волі і краси», яка поповнювалась новими періодичними матеріалами та до якої звертались часто користувачі бібліотеки, адже цього року вся Рожнятівщина готувалась до відзначення 120-річчя  початку трудової еміграції до Канади, а в приміщенні народного дому проведено літературно-музичне свято «Вертайтеся додому журавлі». А 7 вересня 2011 року працівники бібліотек району взяли участь у заходах в селі Небилів.

 

 

«Він наш поет – він наша слава»

     Від села до села крокує культурно-мистецька акція до славного ювілею нашого земляка – Івана Вагилевича. Прийшло мистецьке свято і в селище Перегінське, де  за участю всіх творчих колективів   народного дому та клубу села Закреничне було  проведено творчий захід «Він наш поет – він наша слава»». Якими талантами багате селище присутні мали можливість  дізнатися, переглядаючи виставки вишивок,  давніх виробів ужиткового мистецтва, вироби із соломи перегінських і закреничанських майстринь Федори Оксани, Петреній Ольги, Люклян Надії, Мирослави Маршалко, Василів Галини, Федірко Іванни. Великим доповненням до свята була виставка малюнків до таких творів І. Вагилевича, як «Мадей», «Жулин і Калина» та до перекладу «Слово о полку Ігоревім», які намалювали учні ДМШ Черпак Василь, Марко Іван , Пайш Віра – викладач Матішак Оксани та книжкова викладка «Славний син Підгір’я», яку організували працівники міської бібліотеки.

     Слава про нашого земляка пішла із гірського села Ясень в широкий світ. Про його долю та творчий шлях у розповіли ведучі Ольга Нечай та Оксана Ількович. Уривок із поеми «Мадей» прочитала Ольга Нечай під мелодію пісні на слова Вагилевича, яку виконав оркестр Перегінської дитячої школи мистецтв під керівництвом М. Романишина. На одному подиху слухали виступ бібліотекаря Орисі Абрам, яка донесла до глядача невідомі раніше факти життя Івана Вагилевича. На святі лунали пісні у виконанні чоловічого гурту «Братове» під керівництвом Я. Люльчака, вокального  жіночого колективу під керівництвом Д.Король, народного хору – кенрівник о. Богдан Русинкевич. У виконанні дуету Яни та Віти Лесюк прозвучала українська народна пісня «Світить місяць», солістка із Закерничного Тетяна Марко виконала пісню «Чарівна скрипка», а маленькі перегінчанки виконали танець «Гуцулочка».

     Заступник голови селищної Ради Ірина Люклян подякувала організаторам за змістовно проведений захід і побажала і надалі не забувати про наших славних земляків та частіше збиратись на таких заходах.

Славний син Підгір’я

Іван Вагилевич… В його житті, характері і діяльності означальною ознакою була любов до рідного народу, прагнення працювати в ім’я його майбутнього. Все це він виніс з батьківської хати, перейняв від простих селян, що берегли у своїх серцях неоціненні скарби материнського слова.

Іван Вагилевич — відомий український поет, етнограф, фольклорист, вчений, історик, мовознавець, краєзнавець, борець за національне самоусвідомлення, за рідну мову, культуру, історію, традиції. Він — один із зачинателів нової української літератури в Галичині, один із організаторів та провідних діячів «Руської трійці», співав автор «Русалки Дністрової» Складним і нелегким були етапи життя і творчості Івана Вагилевича. Добра частина його спадщини ще й до сьогодні не досліджена. Та багато зроблено і ще буде цього року дороблено науковцями та дослідниками, адже недаремно проголошено 2011 рік – роком Івана Вагилевича в області. Наша бібліотека включилась до проведення різних заходів, присвячених 200-річчю від дня народження Вагилевича Івана. Влаштовано книжкову викладку «Із Ясеня – в широкий світ» , яка постійно доповнюється новими матеріалами і біля якої завжди людно. Учні школи знайомляться з матеріалами про життєвий шлях нашого земляка, а бібліотечні працівники проводять цикл літературних читань «Іван Вагилевич – перший історик української літератури»

«Жив на землі поет…»

     Під такою назвою 6 травня 2011 р. в загальноосвітній школі №2  відбулася презентація нещодавно випущено збірку поезій «Нескорена пісня»,  автором якої є уродженець  смт. Перегінськ Йосип Кузь(06.04.1928-04.05.2001). Доля Йосипа Кузя – трагічна доля сільського хлопця, який маючи іскру Божу, не мав можливості її реалізувати повною мірою.Вірші Йосипа Кузя  ще в 60-ті роки минулого століття друкувались в Калуській районній газеті «Зоря Прикарпаття» і в короткій замітці до цих віршів повідомлялось, що автором поетичних доробок є представник старшого покоління, а за його плечима довгий життєвий шлях. І більше про цю людину ніде не згадувалось.

     Проминуло багато часу, і аж у 2010 році родич Йосипа Кузя,  калуський художник  Богдан Шляхтич, зібравши вірші свого земляка, який вже десять літ тому відійшов у вічність, і запропонував Василю Олійнику з Долини подивитись ці вірші, які були написані в загальному зошиті та на окремих листочках. Ознайомившись із поданими матеріалами, поет Василь Олійник відмітив, що вірші проникають у душу читача своєю простотою, щирістю, глибиною роздумів про місце людини в суспільстві, її життєву позицію, любов до Батьківщини і, що ці вірші вартують уваги читача. Як мовить Богдан Шляхтич, що не секрет, що кожен поет прагне донести свої творчі здібності до читача. А для цього треба видати збірку поезій. У Йосипа інколи закрадався такий задум. Але… не судилось. Свіча його життя погасла раптово. Це сталося  4 травня 2001 року. Та його справу докінчив родич та друг Шляхтич Богдан, його друзі, знайомі та шанувальники поетичного слова, які фінансово підтримали та допомогли вийти у світ новій поетичній збірці під назвою «Нескорена пісня», презентацію якою було приурочено 10-й річниці від його смерті.

     На презентацію прибула вся родина поета, поети з Рожнятівської та Долинської спілки письменників – Олійник Василь, Савчин Ярослав, Михайлів Любомир, Лесюк Оксана, які щиро відгукнулись на поезію Йосипа Кузя, подякували організаторам проведення заходу, а саме художнику та оформлювачу книги Шляхтичу Богдану, дирекції ЗОСШ №2 Попівняку Михайлу, вчителю української літератури Ількович Марті,  учням та бібліотечним працівникам міської та дитячої бібліотек, які взяли безпосередню участь у масовому заході.

Ти варта щасливої долі-

О земле Шевченка й Франка!

Я вірю, що прапор за волю

Ще сильна підніме рука.

                                                   Йосип Кузь