«Чорнобиль — біль сердець наших»

Чорних дат у людства є немало.
Кожна з них – це міна під прогрес.
Найстрашніше, що усіх спіткало, –
Вибух на Чорнобильській АЕС.
26 квітня… В ніч забуття
Йде страшне створіння – атомне дитя.
Суть його безкровна, і зіниць нема,
І уста безкровні, і душа німа.

 

    

    Година пам’яті під такою назвою, проведена працівниками Перегінських бібліотек та Народного Дому  з учнями  ЗОШ  І-ІІ ст. №1 була присвячена відзначенню 25-ї річниці однієї з найтрагічніших дат в історії нашої держави – 26 квітня 1986 року! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

 

Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде. …
Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає.

     В історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.

    Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дано назву – два кольори часу, і тому недаремно пісня «Два кольори»  стала символом червоного і чорного кольорів у долі України та її народу

     Завідуюча бібліотекою Василів Г. Я. організувала тематичну викладку «Чорнобиль – наш біль і скорбота»  та провела бесіду по представлених матері

     Пам’ять… Пам’ять… Це єдине, що ми можемо віддати героям, які за покликом рідної землі вступили у пала­ючий реактор на захист рідного народу. Ці люди, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народові України. Вічна слава героям! Вічна слава!!!

«Щастя — найкраща цінність на землі»

     «Щастя  — найкраща цінність на землі» — під такою назвою під час проведення дня професійного спілкування в районній бібліотеці працівниками Перегінської міської бібліотеки було проведено екскурс по книзі американського письменника і філософа Л. Рона Хаббарда «Шлях до щастя: путівник до кращого життя, оснований на здоровому глузді».І дійсно, як пояснити , що таке щастя? Відповідь на  це запитання  можна знайти, вивчивши витяги з цієї книги. 

     Заняття гідною діяльністю приносить щастя… Іноді почуваєшся як сухий лист, гонимий вітром запиленою вулицею, як піщинка на березі океану.Але ніхто не говорив, що в житті панує спокій і порядок, такого не буває. Людина не сухий листок і не піщинка, вона сама малює карту свого шляху і йде по ньому. Дехто може подумати, що вже пізно почати щось, що їхній шлях заплутаний і немає можливості стати на іншу дорогу. Це не так. У будь-який момент можна накреслити собі новий маршрут. І намагатися йти по ньому.У світі немає людини, яка не могла б почати все заново.

   Вивчивши витяги з праці Хаббарда можна дізнатись, як визначити , яка людина бажає вам зла, а хто гідний стати вашим другом. Можна дізнатись, чому у деяких людей нічого не складається в житті і як можна допомогти їм знову почати процвітати. Ці та багато інших  даних можуть змінити життя людини на краще, вивчивши  і впровадивши їх у житття.

    Працівники бібліотеки  порівнювали філософські вчення  американського письменника про шлях до щастя із уподібненими  працями українських авторів, а саме книга Геника С. «Людини. Сім`я.Україна», книги Ватаманюк Калини та книга Андрія Ворона «Многії літа. Благії літа».

День народження Лесі Українки

     Світ не знав такої поетеси. Безсмертна іскра Прометея запала глибоко в її серце і загорілася ясним вогнем. В промінні цього вогню світ пізнав творіння української поетеси, пройняті філософськими роздумами про людину очікуваного майбуття, сповненні незборимої сили заперечення зла і ствердження добра. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй – Леся Українка. З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий. Майже ніколи – веселий, частіше – в задумі чи смутку.

    Відзначаючи 140-й рік народження поетеси, Перегінська міська бібліотека провела годину поезії «Ні, я жива, я буду вічно житии!», була влаштована викладка «Правдива іскра Прометея», біля якої бібліотекар абонементу Мельник Лідія постійно проводила бесіди-роздуми про життєвий шлях поетеси, в Перегінській дитячій бібліотеці проведено дитячий ранок «Безсмертна Леся Українка булла і є повік жива».

     А як заключенням по вшануванню пам’яті геніальної поетеси в Перегінській ЗОШ №2 було проведено театралізоване свято «Моя муза, і горда, й смутна…», на якому учні 10-Б класу, висвітлюючи життєвий і творчий шлях поетеси, інсценізували уривки з творів Лесі Українки «Бояриня», «Лісова пісня», «Камінний господар» та ін.

     Леся Українка – одна з найясніших зірок на небокрузі вічності. ЇЇ ім’я заслужено стоїть в одному ряду з такими постатями української нації, як Богдан Хмельницький та  Іван Мазепа, Тарас Шевченко та Іван Франко, Михайло Грушевський… Життя і творчість поетеси – то щоденна боротьба. Але своїм словом вона  вигартувала українців. Україна нині не має поета, що міг силою і різносторонністю свого таланту зрівнятися з Лесею Українкою.

 

Діяльність клубу «Добрий господар»

     Вирощуємо тільки найкраще» – так каже керівник любительського клубу «Добрий господар» Магдалина Йосипівна Мельник, яка вже довгий час співпрацює з редакцією газети «Сільський вісник», виписує насіння, користується порадами, які друкуються на сторінках часопису.

    Коли в Перегінській міській бібліотеці було відкрито Інтернет-центр, бібліотекарі запропонували Магді Йосипівні скористатися їх послугами, використовуючи для зручності сайт газети і вона погодилась. Переконавшись, що це і вигідно, і швидко, і якісно вирішили спільно на базі бібліотеки створити любительський клуб, щоб не тільки вона, а й друзі, знайомі та всі бажаючі жителі селища могли дізнатися про різні біопрепарати, про насіння, про те, як треба працювати біля землі. щоб мати віддачу.

     Засідання клубу проводяться у вигляді бесіди-поради, висвітлюючи певну тему. От на останньому мова йшла про культивацію ґрунту, а саме, як треба працювати біля землі, щоб вберегти її від сильних морозів, вітрів, проливних дощів, пекучого сонця. А це всього-на-всього восени не полінуватись і зробити ковдру для землі з різних домашніх відходів: сіна, трави, кропиви, лушпиння цибулі та часнику, фасолові та горохові стебла та ін. і все це прикрити картоном і ґрунтом і тоді одержимо теплу грядку, накормлену вітамінами і вже готову до весняної посадки. Ще багато цікавого можна дізнатись на засіданнях, які проходять щомісяця. Працівники бібліотеки зробили викладку літератури по такій темі. А за допомогою комп’ютерів присутні мають можливість переглянути диски із записами про результати вирощеного таким способом урожаю.

     А ще, радить п. Магда, все що робимо, треба робити з любов»ю і одержимо від землі відповідну віддачу.